Метод каталітичного гідрування: наразі це основний процес промислового виробництва ксиліту, на який припадає понад 80% світового виробництва. Принцип передбачає використання ксилану з сільськогосподарських відходів, таких як качани кукурудзи та цукрової тростини, як сировину. Після гідролізу для отримання розчину ксиліту розчин потім каталітично гідрують під високою температурою та тиском (120-180 градусів, 5-8 МПа) з використанням каталізатора на основі нікелю (наприклад, нікелю Ренея) для відновлення карбонільної групи в ксиліті з утворенням ксиліту. Ключові параметри для цього процесу включають: тиск водню, контрольований на рівні 5-10 МПа, час реакції 2-4 години та дозування каталізатора 5%-10% від маси ксиліту. Його переваги включають широку доступність сировини і високий коефіцієнт конверсії (до 90% і більше), але він споживає велику кількість водню і каталізатор схильний до дезактивації, що вимагає регулярної заміни.
Метод хімічного відновлення: цей метод безпосередньо відновлює розчин ксиліту за допомогою відновників, таких як борогідрид натрію (NaBH₄). Цей процес можна проводити при кімнатній температурі та тиску з м’якими умовами реакції, але відновник дорогий (становить приблизно 30%-50% вартості сировини), і він утворює бор-стічні води, які потребують додаткового очищення. Наразі він використовується лише в невеликому-виробництві спеціального ксиліту, наприклад для отримання-високочистого фармацевтичного ксиліту.